Ірина Шувалова — українська поетка, перекладачка та дослідниця. Вона здобула ступінь магістра порівняльного літературознавства в Дартмутському коледжі у США (2014) та звання докторки наук у галузі славістики в Кембриджському університеті у Великобританії (2020), де вона також викладала українську мову. Стипендіатка програм Фулбрайт та Ґейтс Кембридж, Шувалова досліджує точки перетину культури та політики в Східній Європі. Її докторську дисертацію було присвячено динамічним ідентичностям спільнот, що зазнали впливу війни на Донбасі, розглянутим через призму воєнних пісень.

​

Шувалова є авторкою п’яти поетичних книг – зокрема, «Ран», «Ос», «Аз» та двомовної «Pray to the Empty Wells» («Молися порожнім колодязям»), що вийшла 2019 року в американському видавництві Лост Горс Пресс. Її найновішу збірку «каміньсадліс» (Львів: ВСЛ, 2020) було відзначено літературною премією «Літакцент» як поетичну книгу року. Тим часом, її наступна книга «кінечні пісні» готується до друку в 2024 році. Вірші Шувалової включено до складу численних антологій та широко друковано в українській та закордонній періодиці – зокрема, у виданнях «Literary Hub», «Modern Poetry in Translation», «Words Without Borders» та багатьох інших. Її поезії перекладено двадцятьма пʼятьма мовами. 

​

Перекладацький доробок Шувалової включає, з-поміж останнього, поезії Луїзи Ґлюк та Еліс Освальд. Також у її перекладах українською побачили світ збірка поезій Рупі Каур «Молоко і мед» (2019) та роман Янна Мартеля «Життя Пі» (2016). Крім того, вона уклала та переклала наразі ще не видану збірку вибраних поезій Теда Г’юза. Нині вона працює над перекладом англійською поетичної книги Остапа Сливинського «Зимовий король». Її переклади друкувались у виданнях «Ambit», «Modern Poetry in Translation», «Poem» та «Words Without Borders», а 2009 року вона виступила співупорядницею першої в Україні антології світової квір-літератури «120 сторінок «содому»».

​

Шувалова є лавреаткою численних нагород у царині літератури та перекладу – в тому числі, першої премії Літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» у номінації «Поезія» (2010) та премії Стівена Спендера / Йосипа Бродського (Stephen Spender / Joseph Brodsky Prize) 2012 року. Вона співпрацювала з Англійським ПЕН-клубом як експертка в галузі україномовних перекладних проектів, а з 2020 року є членкинею Українського ПЕН-клубу. Вірші Шувалової звучали на численних читаннях та фестивалях – зокрема, на Міжнародному поетичному фестивалі в Осло 2018 року. Крім того, вона брала участь у низці міжнародних літературних резиденцій, включно з Письменницькою резиденцією в замку Готорнден, Шотландія (2015 року).

​

Родом із Києва, вона жила в Сполучених Штатах, Греції, Великобританії та Китаї. З 2023 року вона розпочала дослідницьку роботу при Університеті Осло в Норвегії.